Я так далеко від тебе,
Під чужим небом — де зорі чужі.
А ти... Як ти без мене?
Хто колискову співає тобі?
Мовчіть часи й епохи,
Друзі й ті, що гострять мечі.
Дайте мені хоча б ненадовго
Побути з тобою на самоті...
Порожньо, так мені порожньо
Без твоїх зірок,
Без дощів в далині.
Прокидаюсь на чужині...
Кожного дня!
Світ, що в моїх думках...
Світ, що палає там!
Зажди, ще трохи зажди...
Я знаю хто ти мені...
Та хто я тобі?
Я повертаюсь додому,
Де навіть вітер — знайомий на смак!
І ти — до болю знайома,
Така як в дитинстві, така як в казках....
Мовчи, не плач, не треба.
Сином запам'ятай мене!
Я так хотів доторкнутись до неба!
Та нащо те небо, коли не твоє...
Я так далеко от тебя,
Под чужим небом - где звезды чужды.
А ты ... как ты без меня?
Кто вам поет?
Молчаливое время и эпохи,
Друзья и те, кто затчивает мечи.
Дай мне хотя бы на короткое время
Быть с тобой в одиночестве ...
Пусто, так пусто мне
Без твоих звезд,
Без дождя в долине.
Я просыпаюсь на чужой стране ...
Каждый день!
Мир, который в моих мыслях ...
Мир, который там горит!
Всегда, немного больше ...
Я знаю, кто ты я ...
И кто я?
Я пошел домой,
Где даже ветер знаком по вкусу!
И вы привыкли к боли,
Например, в детстве, например, в сказках ....
Молчать, не плакать, это не обязательно.
Сын, помни меня!
Я так хотел прикоснуться к небу!
И почему небо, когда не твое ...
