Розійшлися дороги,
Затопило водою.
Чула ти його кроки -
Проклинала долю.
Полетіли вітрами
Твої сльози гарячі,
Над білими тілами
Чорний ворон гірко плаче.
Птахом білим милий прилети,
Як тебе знайти,
Мріяла дарма.
А його нема.
Розквітала, як квітка,
А за добу зів'яла.
Вчора була лебідка,
А совою стала.
Не вернеться твій милий,
Склали вже йому крила
У чужу домовину.
За яку, скажи, провину?
Дороги рассеялись,
Затопленный водой.
Вы слышали его шаги -
Она прокляла судьбу.
Ветры пролетели
Твои слезы горячие,
Над белыми телами
Черная ворона горько плачет.
Птица белого милого полета,
Как найти вас,
Она мечтала напрасно.
И он ушел.
Расцвел как цветок,
И через день она исчезла.
Вчера была лебедка,
И сова стала.
Не вернет свой милый,
Он уже сложил свои крылья
В незнакомце.
Для чего, скажем, вина?
