В небесах, де блукає безпритульний вітер.
Там літав одинокий білий птах.
Він один облітав не мало літ по світу.
Та не знав, як знайти до щастя шлях.
Може то моя душа, мов птах літала,
І шукала по світах любов
Відпусти мене моя біль, відпусти людська зрадо.
Полечу туди де немає сліз і гірких образ.
Відпусти, я долю знайду, а душа - відраду,
Щоб лише удвох злітати в небеса.
Відпусти, відшукати хочу дивні ранки.
Де любов мов живильная роса.
Як знайти, відшукати як кохання знаки.
Щоб обом обійнятись в небесах.
Не тримай моє серденько мов птаха відпусти.
Обірвати хочу пута самоти.
In the heavens, where the homeless wind wanders.
There flew a lone white bird.
He flew around the world for many years alone.
But he did not know how to find a way to happiness.
Maybe my soul flew like a bird,
And sought the worlds of love
Let go of my pain, let go of human betrayal.
I will fly to where there are no tears and bitter resentment.
Let go, I will find destiny, and the soul - joy,
That only the two of you can fly to heaven.
Let go, I want to find strange mornings.
Where love is like a nourishing dew.
How to find, find like love signs.
To embrace both in heaven.
Do not hold my heart like a bird let go.
I want to break the shackles of loneliness.
