Пр.: Кожен вечір так до речі
Нагадає нам забутий день
Але ми наважимось на втечу
без зайвих слів, чужих ідей.
Загадкою твоїх очей
У найменшу мить довіри
Самотність-привілей
На прихильність заміниш.
І на згадку жовте листя,
Що так високо і так близько.
1. А осіннє листя
Так барвисто на площі міста
Теплий вечір – листопад.
Наче близько і так далеко твоя усмішка
Та не обернусь назад.
Пр.: Кожен вечір так до речі
Нагадає нам забутий день
Але ми наважимось на втечу
без зайвих слів, чужих ідей.
Загадкою твоїх очей
У найменшу мить довіри
Самотність-привілей
На прихильність заміниш.
І на згадку жовте листя,
Що так високо і так близько.
2. За дощем не відчуєш вітру,
Як фільму титри,
Зайде сонце поза край.
Та дороги дві сходяться
Часом непомітно,
Лиш очей не відкривай.
Pr . : Leather Vechir so to rechі
Nagadaє us zabute day
Ale E navazhimos to flow in.
without zayvih slіv , іdey strangers .
Enigma eyes tvoїh
Do naymenshu myt dovіri
Samotnіst - privіley
On prihilnіst zamіnish .
I. on zgadku Zhovta leaves,
Scho so i will admire so blizko .
1. Osіnnє And Leaves
So Pictorial on ploschі mista
Warm Vechir - defoliation .
Pulling by blizko i so far your usmіshka
She did not turn around back .
Pr . : Leather Vechir so to rechі
Nagadaє us zabute day
Ale E navazhimos to flow in.
without zayvih slіv , іdey strangers .
Enigma eyes tvoїh
Do naymenshu myt dovіri
Samotnіst - privіley
On prihilnіst zamіnish .
I. on zgadku Zhovta leaves,
Scho so i will admire so blizko .
2 . During doschem not vіdchuєsh vіtru ,
Yak fіlmu titer
Seide sontse pose edge.
That road dvі converging
Nepomіtno hour ,
Lish not vіdkrivay eyes .
