Він говорив їй в спину: «дівчинко,
Ти ще надто мало їла солі. Твої руки
Не знають справжньої втоми. Нутро не пекло
Від алкоголю і горя. Ти ще мало бачила.
Мало чула, читала, боялась. Тобі ще жити
І жити, а я помираю живим». Його руки
Тремтіли. Повітря зминалося комом у горлі.
Та він не жалів, ні себе ні її. «Дівчинко, йди…» -
Продовжував він – «для тебе відкриті простори.
Для тебе міста, кав’ярні, смачна випічка, сни.
Неймовірні ідеї, подорожі автостопом…Люби.
Чуєш? Люби свої дні, життя загалом. Гори.
Мені не піднятись у них. Я надто багато бачив,
Занадто багато любив. Прочитав сотні книг.
Безумно спішив. Вуста обпікав об жіночі тіла,
Серце об відчай, душу об страх. А на твоїх вустах
Ще не було любові, тільки пристрасть і спрага.
Тобі ще стільки вчитись, дівчинко, стільки пізнати.
Розчаруватись у людях, і знову повірити їм.
Можливо я буду чекати. І, як зморить тебе утома,
Від людської брехні і ласки. Повертайся сюди, пташко.
Я не буду для тебе найкращим, але будеш для мене ти».
© Христина Сирова
Он сказал ей в спину: "девушка,
Вы едите слишком мало соли. Твои руки
Не знаю истинную усталость. Нути, а не ад
Алкоголь и горе. Вы немного видели.
Немногие слышали, прочитали, боятся. Вы все еще живете
Я живу, и я умру в живых. Его руки
Встряхивание. Воздух Zmynalosya Komom горло.
И он не был пощадил, либо сам, ни ее. "Девушка, приходи ..." -
Он продолжил - «Открытое место для вас.
Для вас город, кофе, вкусная выпечка, мечты.
Невероятные идеи автостопом ... любовь.
Ты слышишь? Ты будешь любить твои дни, жизнь в целом. Горы.
Я не поднимался на них. Я видел слишком много,
Слишком много любимый. Я читаю сотни книг.
Спишив дураки. ОБУСЬ ОБПИКАВ О Женских телах,
Сердце против отчаяния души против страха. И на ваших губах
И все же не было любви, только страсть и жажде.
У вас так много, чтобы учиться, девушка, так много, чтобы учиться.
Разочарован в людях, а потом верить им.
Может быть, я подожду. И как вы преодолели усталость,
От человеческой лжи и привязанности. Вернись сюда, птица.
Я не буду лучше для тебя, но для меня вы будете. "
© Christina Syrova
