Хто вона
По темній вулиці, минаючи вогні вітрин,
Крутими сходами спустився.
Налийте краще з того, що в вас є.
Я довкола озирнувся.
І її очі дивилися на мене,
Немов смарагдові вогні.
Хто вона? І чому сьогодні сама?
З келихом вина. Одна.
Хто вона? Чарівна красуня моя,
Мовби сама весна.
Хто вона?
Я сів навпроти, запитав її ім’я.
Вона сказала, що не знає.
Потім додала, що стомилась від нудьги,
І я за руку її взяв.
І її очі спустилися додолу,
А може це усе лиш гра?
Хто вона? І чому сьогодні сама?
З келихом вина. Одна.
Хто вона? Чарівна красуня моя.
Мовби сама весна.
Хто вона?
Прийшов до тями, її уже нема.
Солодкий присмак на губах.
Так зникають феї у казках,
І я одну із них побачив.
І її очі дивилися на мене,
Немов смарагдові вогні.
Хто вона? І чому сьогодні сама?
З келихом вина. Одна.
Хто вона? Чарівна красуня моя.
Мовби сама весна.
Хто вона?
Who is she
Along the dark street, passing the shop window lights,
Descended the steep stairs.
Pour better than what you have.
I looked around.
And her eyes looked at me,
Like emerald lights.
Who is she? And why herself today?
With a glass of wine. One.
Who is she? My beautiful beauty,
It's spring itself.
Who is she?
I sat opposite, asked her name.
She said she didn't know.
Then she added that she was tired of boredom,
And I took her hand.
And her eyes went down,
Or maybe it's just a game?
Who is she? And why herself today?
With a glass of wine. One.
Who is she? My beautiful beauty.
It's spring itself.
Who is she?
Realized, it is gone.
Sweet taste on lips.
This is how fairies disappear in fairy tales,
And I saw one of them.
And her eyes looked at me,
Like emerald lights.
Who is she? And why herself today?
With a glass of wine. One.
Who is she? My beautiful beauty.
It's spring itself.
Who is she?
