Останній раз стара надія від оберту лайна затерта
Ще один ковток миттєвий як і віра розбавленна в пустих словах
від втоми вже повні вітрила, скільки ще ти будеш тягти
Заплющивши очі чекати на зміни і тихо втрачати роки
Ты звикла жити у пів слова...і цим затягнула петлю
все життя терпіти і все скінчилося тут
Немає вибачень і подяки їх не почуєш тут
Останній раз вже не зігріє і чаша випита до дна
Збила з ніг скупа довіра
Розбита в спокої душа
Не почуєш ні єдиного слова ні шороху
під шаром байдужої землі
рознесуть вітри дороги
якими довелося йти
Вони знали що будеш терпіти
Вони звикли що будеш нести…. і затягнули петлю
До всього звикнути можливо
Навіть до болю у душі
До всього звикнути можливо
скінчилася варта назавжди для тебе
не згадає ніхто твоє імя
і все що залишилось по тобі, буде повільно вмирати
в мені.
The last time is the old hope of turning the shit clean
Another sip is instantaneous as is faith diluted in empty words
fatigue is already full of sails, how much longer will you pull
Closing my eyes to wait for the changes and quietly lose years
You used to live half a word ... and that tightened the loop
endure all my life and it's over here
There are no apologies and thanks you won't hear them here
The last time it will not warm up and drink the cup to the bottom
Confused
The soul is broken at rest
You will not hear a single word or rustle
beneath a layer of indifferent land
the winds of the road will blow
who had to go
They knew what you would tolerate
They are used to what you will carry…. and tightened the loop
It is possible to get used to everything
Even to the heartache
It is possible to get used to everything
it is over for you forever
no one will mention your name
and all that remains of you will slowly die
in me.
