Голодомор у чорноземнім раї,
Нема посухи, але голод є.
Дарма це зло на прощу уповає, -
Суд пам’яті для кривди настає.
Не закриває віченьки дитя,
І мертве, крихту хліба виглядає.
Святись на щастя, ниво золота,
Хай Україна голоду не знає.
Приспів.
Не погасне у сльозах свіча,
Дзвони пам’яті не замовчать.
Де могили братські без війни,
Де людей ховали без труни.
Не погасне пам’яті свіча.
2 так.
2.Коли у голод вимирали села,
Могили всіх прийняти не могли,
У села ті везли кіно веселе,
А хліба, для голодних не везли.
У тридцять три розіп’яли Хреста,
Розп’яли в тридцять третім Україну,
Христос – воскрес, - вона зійшла з Хреста,
Я вірю у воскреслу Україну.
Голодомор в черноземной раю,
Нету засухи, но голод есть.
Зря это зло на богомолье уповает, -
Суд памяти для обиды наступает.
Не закрывает оченьки ребенок,
И мертвое, крошку хлеба выглядит.
Святись к счастью, нива золота,
Пусть Украина голода не знает.
Припев.
Не угасает в слезах свеча,
Колокола памяти не замолчат.
Где могилы братские без войны,
Где людей хоронили без гроба.
Не угасает памяти свеча.
2 так.
2.Когда в голод вымирали села,
Могилы всех принять не могли,
У села те везли кино веселое,
Хлеба, для голодного не везли.
В тридцать три распяли Креста,
Распяли в тридцать третий Украине,
Христос - воскрес, - она сошла с Креста,
Я верю в воскресшую Украины.
